- понаколювати
- —————————————————————————————понако́люватидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
понаколювати — юю, юєш, док., перех. 1) Розколюючи, наготувати багато трісок, дров і т. ін. 2) Працюючи з чимсь гострим, поколоти собі руки, пальці. || Гострим інструментом і фарбою нанести на поверхню шкіри узор, узори, напис, написи і т. ін. (про багатьох);… … Український тлумачний словник
понаколюваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаколювати … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки